Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів (CMR, 1956 г), далі - КДПВ, почала активно застосовуватися з літа 1961 р. Дана конвенція була розроблена для врегулювання можливих конфліктів сторін під час транспортування торгівельних вантажів автомобільним транспортом між країнами відправлення та призначення. На сьогодні Конвенцію ратифікували більше 50 країн світу.
Термін КДПВ - це скорочена назва Конвенції французькою мовою. Також цей термін часто використовується для позначення товарно-транспортної накладної, що випускається в рамках міжнародного перевезення вантажу. Інша міжнародна абревіатура для такої накладної - це CMR. Такий документ містить: дату розвантаження, повну назву товару, дані компанії транспортувальника, його адресу, час вантажу в дорозі, вартість перевезення. ВІн формується мінімум у трьох екземплярах і підписується обома сторонами. Дя того щоб підкреслити важливість Конвенції, кожний бланк СMR має водяний знак "Дане перевезення здійснюється у відповідності до умов КДПВ".
Женевська конвенція 1956 р. може бути застосована до будь-якої угоди, в рамках якої доставка (завантаження) вантажу в країну учасника Конвенції здійснюється за винагороду з використанням транспорту . Застосування Конвенції не залежить від резидентності учасників угоди та їх місця проживання. Згідно з даною Конвенцією під транспортним засобом мають на увазі: автотранспорт, автопотяги, причіпи та напівпричіпи. Згідно зі с. 2 КДПВ якщо транспортний засіб, який містить вантаж, на шляху слідування використовував інші способи транспортування (слідував морем чи повітряним шляхом), але не перевантажувався, то Конвенція застосовується до всієї поїздки в цілому.
Конвенція не застосовується до:
КДПВ включає в себе 8 глав, кожна з яких складається з 51 статті. Кожна глава містить чіткі описи основних положень, відповідальність кожної сторони в дорожніх перевезеннях, можливі ризики та т.п. Усі статті КДПВ описують процедуру укладання угоди, підписання контракту, приймання вантажу, термін поставки, його видачу, відповідальність, можливі претензії сторін одна до однієї й позови.
Документ чітко регламентує кожний етап слідування вантажу, визначає обов'язки перевізника й зобов'язує останнього контролювати відомості, внесені до CMR.
При прийманні вантажу на завантаження перевізник зобов'язаний об'єктивно оцінити зовнішній вигляд вантажу, наявність дефектів і маркірування. При виявленні будь-яких порушень сторона угоди зобов'язана вказати їх у CMR. Відсутність відміток свідчить про те, що на момент відправлення вантажу пакування не було пошкоджене. При наявності пошкоджень вантажу перевізнику вдасться уникнути відповідальності тільки в тому випадку, якщо шкода або була нанесена з вини заявника вимоги, або зв'язана з природними властивостями вантажу, або ж з причини ненадійної упаковки вантажу. Крім того, Конвенцією також урегульовані процедури вирішення спорів, які можуть виникнути між учасниками міжнародного перевезення.